Вуельта-2024: захоплююча конкуренція в загальному заліку та велич Рогліча.

Напередодні, 8 вересня, завершилася одна з трьох найпрестижніших шосейних багатоденних велогонок у світі -- Вуельта Іспанії. Поряд з Джиро д'Італія і Тур Де Франс вона входить до Гранд-туру -- найпрестижнішого у шосейному велоспорті. Нинішня велогонка стала 79-ю в історії Вуельти, і іспанські перегони є найбільш "молодими" серед трьох престижних велогонок у світі. Так, Джиро цього року пройшов 107-й раз, а Тур -- 111-й.

Цьогорічні змагання вирізнялися тим, що вперше з 1997 року стартували в сусідній Португалії. Це вже п'ятий випадок, коли Вуельта проходить поза межами Іспанії. Важливо зазначити, що цього року не було таких знакових гірських піків, як Англіра та Піренеї, які були важливими елементами маршруту 2023. Окрім того, в програмі гонки був лише один рівнинний етап, тоді як гори знову стали основним акцентом змагання.

Не сталося сенсації й у спортивному плані -- гонку вчетверте у своїй кар'єрі виграв Прімож Рогліч. А якщо провести паралелі з Джиро і Туром, то можна сказати, що словенський велоспорт зараз щільно окупував провідні позиції у світі. Адже перші дві гонки Гранд-туру-2024 також виграв словенець -- Тадей Погачар. А ось Роглічу знову не було рівних саме на Вуельті.

У Рогліча була вражаюча серія на Вуельті з 2019 по 2021 рік, коли він тричі підряд здобув перемогу в іспанській частині Гранд-туру. Додатково, в 2021 році він також виграв золото на Олімпійських іграх у Токіо у шосейних перегонах, що робить цей період справжнім піком його кар'єри. Крім того, у 2023 році він став переможцем Джиро, а на Тур де Франс зайняв місце серед трьох найкращих гонщиків.

Можливо, для досягнення "ідеального щастя" гонщику бракує перемоги в загальному заліку на французькому Турі, а також золотого медалю чемпіонату світу. Ці змагання, як і олімпійські шосейні перегони, проводяться в один день. У 2017 році Рогліч здобув срібну медаль на чемпіонаті світу, поступившись лише Тому Дюмулену з Нідерландів, відставши на майже хвилину – 57,79 секунди.

Повертаючись до теми Вуельти, слід зазначити, що цьогорічна перемога Рогліча дозволила йому зрівнятися з іспанцем Робертою Ерасом за кількістю титулів — обидва мають по чотири звання чемпіона. Еррас здобував свої титули у "нульових" роках (2000, 2003-2005) і вже давно пішов на заслужений відпочинок, тоді як Рогліч має реальний шанс наступного року стати єдиним рекордсменом за кількістю перемог на Вуельті. Для цього йому залишилося лише виграти п’ятий титул. Зважаючи на його вік і фізичну форму, це цілком ймовірно.

Однак, перед початком актуальних змагань Рогліч не був в числі головних претендентів на перемогу в найпрестижнішій іспанській велогонці. Після трьох років панування на Вуельті, здавалося, що він втратив до них зацікавленість і переключив свою увагу на інші змагання – Тур де Франс та Джиро, яку він здобув минулого року. Таким чином, на початку сезону 2024 року залишався незавойованим лише Тур, але ці змагання проходять наприкінці червня та в липні, що давало гонщикам можливість відновитися.

На Турі-2024 Рогліч досягнув максимуму, зайнявши третє місце на 7-му етапі, і займав 4-ту позицію в загальному заліку після 11 етапів. Проте на 13-му етапі стався зрив, який вибив його з топ-десятки, і він вже не мав змоги скласти конкуренцію своєму не менш титулованому співвітчизнику Погачару, а також іншим учасникам гонки на трасах П'ятої республіки.

Мабуть, з того часу Рогліч і став внутрішньо морально готуватися до Вуельти. До того ж у Пріможа були рахунки й з Вуельтою загалом, і з Ремко Евенепулом та Сеппом Куссом окремо. Адже саме вони виграли генеральну класифікацію Вуельти у 2022-2023 роках. А судячи з настрою Рогліча на нинішній гонці, ті поразки його все-таки зачепили. Нагадаємо, що Рогліч не вийшов на старт 17-го етапу Вуельти Іспанії-2022.

Триразовий чемпіон іспанського Гранд-туру перебував на другій позиції в загальному заліку, відстаючи від лідера Ремко Евенепула на 1 хвилину і 26 секунд. Проте, на фінішних метрах 26-го етапу він зазнав падіння після спроби атаки на підйомі. У 2023 році Роглі здобув перемогу на 17-му етапі змагань, що дозволило йому піднятися на третю сходинку в загальному заліку, однак підвищити свою позицію далі йому не вдалося.

Отже, у Рогліча виникли два безпосередні суперники, які, на його думку, намагаються забрати його "власність" — титул чемпіона Вуельти. Проте цього року йому вдалося здійснити повернення, відновивши все на своїх місцях.

Цього року у змаганнях Вуельта-2024 у Рогліча з'явився новий суперник, що додало інтриги до перегонів. Спочатку лідерство утримували "випадкові" учасники, такі як Брендон Макналті та Ваут Ван Арт. Проте, коли Рогліч нарешті взяв на себе лідерство на 4-5 етапах, йому довелося змагатися з серйознішим опонентом. Австралійський велосипедист Бен О'Коннор вразив усіх, вигравши 6-й етап і впевнено зайнявши перше місце у генеральній класифікації.

28-річний австралієць раніше обмежувався перемогами максимум на одному етапі гонок Гранд-туру. І якщо на Джиро-2020 і Туре-2021 це був перший, по суті, нічого не значущий етап, то на Вуельті-2024 це був 6-й етап, що проходив уже в горах. І перемога на цьому етапі дозволила О'Коннору тримати лідерство протягом довгих 13 етапів, до 18-го включно.

Зазвичай, такі тріумфи мають вирішальне значення, а фаворит змагання часто відомий заздалегідь. Проте, у цій ситуації все виявилося інакше. О'Коннор виявився занадто молодим і не мав достатнього досвіду, а його головним суперником став Рогліч, який рішуче налаштувався на те, щоб здобути титул чемпіона цього року будь-якою ціною.

Цього року визначальним моментом став 19-й етап, що проходив між містами Логроньо та Монкальвільо, де Рогліч здобув перемогу з вражаючим відривом від своїх суперників. Його перевага над французами Гюдо та данцем Скельмосе становила 46 секунд. Австралієць, очевидно, не був готовий до такого розвитку подій і не зміг увійти навіть до десятки найкращих.

У підсумку, мінімальна перевага в 5 секунд перед початком 19-го етапу перетворилася для О'Коннора після перегонів на відставання в 1 хвилину і 54 секунди. Фактично, його не відіграти за два рівнинних етапи, що залишилися. До того ж Рогліч контролював ситуацію і на 20-му етапі прийшов до фінішу в призовій трійці, відставши від переможця етапу ірландця Едварда Данбара на 10 секунд, але збільшивши перевагу над О'Коннором до 2 хвилин і 2 секунд. І коли перед останнім, символічним, етапом -- гонщикам треба було проїхати 24,6 км по Мадриду, вже все було вирішено. На таких етапах зазвичай перемагають спринтери, а на становище в генеральній класифікації це ніяк не впливає.

По завершенні фінального етапу змагання Рогліч виглядав виснаженим, але водночас неймовірно радісним.

Я з великим задоволенням став володарем рекорду за кількістю перемог на Вуельті. Сьогодні я планував завершити гонку, хоча було непросто, але все вийшло добре, і я відчуваю себе щасливим. Я спостерігав за виступом Штефана Кюнга, швейцарського гонщика, який здобув перемогу на останньому етапі. Всі знають, наскільки він потужний на таких рівнинних ділянках. Однак я намагався знайти в собі мотивацію, адже без цього було б ще важче. Тож я продовжував натискати, незважаючи на труднощі. Хочу привітати його з успіхом, адже він показав неймовірну їзду. Сьогодні він був просто фантастичним.

Що стосується моїх відчуттів, то я в захваті. Не можу підібрати слів, адже це справжнє диво, що гонщики зі Словенії здобули перемоги у всіх трьох Гранд-турах у 2004 році. Це вимагало величезних зусиль і жертв, не лише з мого боку. Моя сім'я та всі близькі мені люди також багато віддали заради цього досягнення. Я щасливий, що зміг це здійснити. Було б чудово отримати п'ять перемог на Вуельті (сміється). Ніколи не буває зайвих перемог. Але чотири — це вже справжнє досягнення.

Я з великим задоволенням став володарем рекорду за кількістю перемог на Вуельті. Сьогодні я планував завершити гонку, хоча було непросто, але все вийшло добре, і я відчуваю себе щасливим. Я спостерігав за виступом Штефана Кюнга, швейцарського гонщика, який здобув перемогу на останньому етапі. Всі знають, наскільки він потужний на таких рівнинних ділянках. Однак я намагався знайти в собі мотивацію, адже без цього було б ще важче. Тож я продовжував натискати, незважаючи на труднощі. Хочу привітати його з успіхом, адже він показав неймовірну їзду. Сьогодні він був просто фантастичним.

Що стосується моїх відчуттів, то я в захваті. Не можу підібрати слів, адже це справжнє диво, що гонщики зі Словенії здобули перемоги у всіх трьох Гранд-турах у 2004 році. Це вимагало величезних зусиль і жертв, не лише з мого боку. Моя сім'я та всі близькі мені люди також багато віддали заради цього досягнення. Я щасливий, що зміг це здійснити. Було б чудово отримати п'ять перемог на Вуельті (сміється). Ніколи не буває зайвих перемог. Але чотири — це вже справжнє досягнення.

Генеральний менеджер команди Red Bull Bora-hansgrohe, Ральф Денк, у свою чергу, підкреслив:

Цей момент має для нас велике значення. Протягом 15 років існування нашої команди ми лише вдруге здобули перемогу на Гранд-турі. Окрім стабільних виступів Пріможа, я неймовірно вражений командною роботою в цілому. Ці три тижні були справжніми американськими гірками, але хлопці ніколи не сумнівалися, що в Мадриді ми з'явимося в червоній майці (червона майка вручається лідеру гонки - ред.). Сьогодні став по-справжньому винятковим днем, і ми прикладаємо всі зусилля, щоб подібні миті стали нашою новою нормою.

"Вуельта-2024" пішла в історію -- перегони, що подарували чимало яскравих емоцій і неймовірну боротьбу між Роглічем і О'Коннором. Що буде наступного року? Австралієць стане на рік старшим, досвідченішим, мудрішим, насамперед у тактичному плані. А Рогліч буде все таким же великим і ненаситним до великих перемог. Тим цікавішим і непередбачуванішим буде їхнє протистояння у 2025-му...

Кирило Стадниченко – для переможця!