Експерт Чемпіона: Православ'я у Ломаченків - це справа, що передається з покоління в покоління у родині.

Андрій Зуєв вважає, що українське суспільство необґрунтовано висуває звинувачення на адресу особи, яка з самого дитинства займалася боксом.

Відомий боксерський експерт Майк Коппінджер нещодавно заявив, що Василь Ломаченко може задуматися про завершення своєї кар'єри. У бесіді з боксерським аналітиком Андрієм Зуєвим чемпіон намагався проаналізувати, чи настав момент для Василя піти з рингу, які помилки він допускав під час свого боксерського шляху та що очікує на нього в майбутньому.

Шановний пане Андрію, чи доцільно Василю вже зараз вішати рукавички на цвях? Чи має сенс організувати ще один поєдинок у статусі діючого чемпіона світу?

- Не думаю, що ще один бій внесе якісь суттєві корективи в кар'єру Ломаченка. Чи виходити в ринг, він має вирішувати сам. Сам має знайти й мотивацію. Вочевидь плюс-мінус якийсь пояс його не дуже зацікавить. Можливо, його зможуть повернути привабливі фінансові пропозиції від Top Rank. Але, знову ж таки, це вже виключно його справа, що робити в такому віці.

- Ломаченко потрапить до залу боксерської слави, де вже знаходяться Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли?

- Потрапить, адже безумовно заслуговує на це. Коли це відбудеться, мені важко сказати. Мабуть, багато залежить від особистих симпатій членів комісій, що обирають претендентів.

Якщо узагальнити кар'єру Василя, в якій сфері він досягнув більшої успішності: в аматорському боксі чи на професійному рингу?

Для мене це безперечно стосується аматорського боксу. Три успішні чемпіонати світу та дві Олімпійські ігри. Кубок Вела Баркера - це не просто заслужена нагорода, а й беззаперечне досягнення з великим відривом від конкурентів. На мою думку, Василь є ідеальним представником олімпійського боксу.

Чи вплинуло те, що Ломаченко залишився в аматорському боксі на другий олімпійський цикл (2008-2012), на його результати в професійному боксі? Чи варто вважати це стратегічною помилкою Василя та його батька?

- Ні, я вважаю, що обидві Олімпіади стали кульмінацією його спортивної кар'єри. Так, сьогодні ми більше зосереджені на професійному боксі. Схоже, що в юності боксер досягає успіху в аматорському спорті, а потім переходить на новий рівень, стаючи професіоналом.

Але любительский бокс - це окремий світ, який і оцінюватися має окремо. Те, що робив Ломаченко в аматорах - просто фантастика. І велика дяка його батькові, що виростив такого чемпіона. Олімпійське золото для України - не така вже й звична справа. Тому як спортсмену-олімпійцю Василю величезна подяка. Зокрема і за його другий олімпійський цикл.

- Чи потрібно було Ломаченку з переходом в професійний бокс змінювати батька-тренера? Ми пам'ятаємо, як свій другий бій на профі-рингу, на кону якого стояв чемпіонський титул, Василь програв - багато у чому через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.

Відповідь на це питання не може бути однозначною. Безумовно, Василь мав би можливість досягнути більших успіхів у професійному спорті під керівництвом більш досвідченого тренера. Проте, ми не можемо ігнорувати той факт, що його співпраця з батьком, який також є його тренером, почалася ще в ранньому дитинстві. Важко розривати такі глибокі зв’язки. Вони обрали свій шлях, і, хоча результат в професіоналах був непоганим, завжди залишається відчуття, що можна було досягти більшого.

Спеціально передивився його перший бій проти Хосе Луїса Раміреса. Американські коментатори всі чотири раунди розмовляли про те, що він аматор, а не профі, через що йому буде важко. При цьому спочатку віддали Ломаченку належне. Прозвучала фраза про те, що він найвидатніший з аматорів, якого колись бачили.

Дивно, але правий хук Василя, котрий змусив Хосе стати на коліна, не справив на них великого враження. Натомість, коли мексиканець підсік ноги українця, і той яскраво приземлився на задницю, коментатори весело реготали, зазначаючи, що це професійний бокс, до якого Василю ще потрібно звикнути і адаптуватися.

Отже, швидше за все, він ще не встиг адаптуватися, коли вже в другій своїй битві вийшов на захист титулу. Натомість мексиканець виявився дуже досвідченим у всіх цих "професійних" хитрощах. Проте Ломаченко після своєї поразки знову отримав шанс поборотися за чемпіонський титул.

І у цьому плані я теж не можу однозначно оцінити, наскільки успішно вписалася команда Ломаченка в американський боксерський бізнес. Є думки, що Василь не зміг стати профі-зіркою світового масштабу через те, що не зовсім розумів закони цього бізнесу. Але ж його справами займався Top Rank, виводив його на чемпіонські бої, вів по категоріям. Може ми просто висували занадто високі очікування?

Які перспективи чекають на Ломаченка в Україні? Чи залишиться він на узбіччі з "православ'ям у своїй свідомості", чи, можливо, розум візьме верх, як це сталося на початку повномасштабної війни з Олександром Усиком?

Щодо поняття "православ'я головного мозку" - не маю наміру давати категоричні оцінки. Я не є релігійною особою, але з повагою ставлюся до переконань інших людей. Розумію, що до Василя виникають питання через його активну підтримку УПЦ московського патріархату. Але чому ми виносимо звинувачення на адресу людини, яка з самого дитинства займалася боксом? До того ж, здається, їхнє православ'я є питанням сімейних традицій.

А в суспільстві щось поправити не треба? Скільки приходів в Україні залишилося під УПЦ? Скільки українців відвідує її храми, хрестить дітей, вінчається, відспівує померлих, а також загиблих на війні? А тут на боксера-Васю накинулися.

Українці, в загальному, швидко формують думки та оцінюють ситуації. Але, на жаль, ми не прагнемо позбутися "глобальної корупції свідомості". А Василь... Ломаченко - справжній феномен!

Максим Розенко, володар титулу чемпіона.